Present Simple (Present Indefinite) / Теперішній простий (неозначений) час

Present Simple – це простий теперішній час в англійській мові. І слово «простий» тут вжите не дарма, оскільки це насправді найлегший з усіх англійських часів. Його зручно використовувати коли йде мова про ситуацію чи подію, яка є постійною, відбувається регулярно або коли ми констатуємо факти. Нижче ми детальніше розглянемо всі випадки, в яких вживається Present Simple (теперішній простий час) та, звичайно, наведемо приклади до кожного з них. Проте перш за все потрібно зрозуміти, як утворюється, та навчитись використовувати Present Simple.

Для розуміння специфіки утворення Present Simple, як і будь-якого іншого часу, необхідно пригадати, що в англійській мові речення бувають трьох типів: розповідне, заперечне та питальне. Далі розглянемо детально кожне з них.

Інша назва, яка також може вам зустрічатись, – стверджувальне речення.

Схема розповідного речення:

Підмет + Присудок + Доповнення

Давайте розберемось в кожному з наведених елементів. Отже:

1) Підмет. Роль підмета можуть виконувати іменники або займенники. Але це ще не остання річ, на яку потрібно звернути увагу. Важливим є також таке поняття, як «число». Як ми пам’ятаємо, число в усіх мовах має 2 значення: однина і множина. У множині до основного іменника додається закінчення -s. Форму множини утворюють лише обчислювані іменники: one car – nine cars; a tree – a lot of trees. Вся інформація – в статті правила додавання закінчень до іменників у множині.

2) Присудок. Присудком у реченні є дієслово, яке вживається як інфінітив без частки to. Як і в українській, в англійській мові існує таке поняття як «особа». Особу класифікують так:

Слід пам’ятати, що всі іменники як в множині, так і в однині мають ІІІ особу.

У вас може виникнути питання – чому мова йде про особу, якщо ми розглядаємо часи? Все просто – від особи напряму залежить закінчення дієслова в теперішньому простому часі: якщо мова йде про ІІІ особу однини, то до основного дієслова у Present Simple додається закінчення -es. Деталі – в статті правила додавання закінчень до дієслів у Present Simple.

Окремо необхідно розповісти про дієслова to be і to have.

Дієслово to be в теперішньому неозначеному часі змінюється в залежності від особи та числа підмета:

Наприклад:

I am young.

She is tall.

You are smart.

Дієслово to have у ІІІ особі однини у теперішньому простому часі приймає форму has, а в усіх інших випадках – have, наприклад:

She has a good work experience.

I have three daughters.

3) Доповнення. Доповнення – це другорядні члени речення. Тобто, це все крім підмета і присудка. Вони не грають важливої ролі, оскільки час залежить тільки від дієслова (присудка). Тому ми не будемо приділяти увагу цьому елементу речення.

Приклади розповідного (стверджувального) речення у часі Present Simple:

The sun rises in the east.

This apartment is very expensive.

Заперечне речення ми складаємо по схемі:

Підмет + Присудок + Доповнення

Йдемо по порядку.

1) Підмет. Роль підмета, як і в розповідному реченні, можуть виконувати іменники або займенники. Детальніше читайте про підмет у розповідному реченні.

2) Присудок. Ось ми і дійшли до того, що саме відрізняє розповідне речення від заперечного. Власне, різниця полягає в тому, що у даному виді речень присудок складається з трьох частин:

Допоміжне дієслово + часточка «not» + основне дієслово

Основне дієслово це дієслово, яке вживається як інфінітив без частки to. З часткою «not» теж все зрозуміло. Єдине, з чим часто виникають проблеми, це допоміжне дієслово. Насправді, в часі Present Simple (теперішньому простому часі) виділити допоміжні дієслова не складно, оскільки їх всього два: do і does. І залишається запам’ятати простенькі правила, коли яке потрібно вживати. Отже, допоміжне дієслово does ми вживаємо, коли мова йде про ІІІ особу однини (про особи читайте вище – в абзаці про присудок у розповідному реченні). При цьому зникає закінчення -s(-es) біля основного дієслова. У всіх інших випадках ми використовуємо do.

Виняток становлять дієслова to be і to have (про їх правильне вживання написано вище – в абзаці про присудок у розповідному реченні).

Дієслово to be (am, is, are) не потребує вживання допоміжного дієслова і виконує дві ролі одночасно – і основного, і допоміжного. І для створення речення в заперечній формі у часі  Present Simple (теперішньому простому часі), необхідно після to be написати часточку not і закінчити речення доповненням (якщо воно потрібне по значенню). Наприклад:

I am not afraid.

We are not (aren’t) travellers.

This book isn’t interesting.

Раніше дієслово to have (have, has) не потребувало додаткового дієслова. Як і в попередньому випадку, потрібно було після to have написати часточку not і закінчити речення доповненням.

Приклад:

I have not a red pencil.

Mary hasn’t a car.

Проте сучасна англійська мова вимагає наступного порядку:

I do not have a red pencil.

Mary doesn’t have a car.

Приклади заперечного речення у  Present Simple (теперішньому простому часі):

The boys do not (don’t) cry.

My sister isn’t at home.

Kate doesn’t play chess.

Tommy hasn’t a lamp. 

У англійській мові існують такі типи питальних речень:

-   загальні;

-   альтернативні;

-   спеціальні;

-   розділові.

Давайте розглянемо кожне окремо.

Загальні питання – це такі питання, на які можна відповісти «так» або «ні» (yes/no). Щоб утворити загальне питання, необхідно виділити допоміжне дієслово і поставити його на початок речення – перед підметом. Тобто, цей тип питань утворюється за схемою:

Допоміжне дієслово + Підмет + Основне дієслово + Доповнення

Наприклад:

Tim works hard. – Does Tim work hard?

При цьому слід пам’ятати, що коли ми використовуємо does, то закінчення -es біля основного дієслова зникає (бо у випадку ІІІ особи однини це закінчення сполучається з допоміжним дієсловом do: do+ es= does). Як виняток – дієслово to be (про його правильне вживання написано вище – в абзаці про присудок у розповідному реченні). Схема така:

to be + Підмет + Доповнення

Тобто, дієслово ми виносимо на початок речення перед підметом. Приклади:

They are smart. – Are they smart?

Правильний порядок відповіді на загальне питання:

У випадку позитивної відповіді схема така:

Yes + підмет + допоміжне дієслово/to be

У випадку негативної:

No + підмет + допоміжне дієслово/to be + not

Приклади відповідей:

Do you like cheese? – Yes, I do/No, I do not

Are you happy? – Yes, I am/No, I am not

Альтернативні питання – це таке питання, яке передбачає вибір. По структурі воно дуже схоже на загальне, але до будь-якої частини цього питального речення можна представити альтернативний варіант. Об’єднуються ці два варіанта в реченні за допомогою частки or (чи). Краще зрозуміти допоможе приклад:

Mary likes her white dress.

Does Mary or Anne like her white dress?

Does Mary like or hate her white dress?

Does Mary like her white or blue dress?

Does Mary like her white dress or shoes?

Ці запитання за формою збігаються із загальними, але вимагають повної або скороченої конкретної відповіді, наприклад:

Is she happy or sad? – She is happy!

Do you like tea or coffee? — Tea.

Спеціальні питання – це питання, які ставляться до конкретного члена речення за допомогою питального слова. При тому, це питальне слово виноситься на початок речення, а слово, про яке питається – зникає з питання взагалі. Поділяють ці питання на: питання до членів речення (окрім підмета) і питання до підмета.

Схематично спеціальні питання до членів речення (окрім підмета)виглядають так:

Питальне слово + Допоміжне дієслово + Підмет + Основне дієслово + Доповнення

або

Питальне слово + to be + Підмет + Доповнення

Приклади спеціальних питань у часі Present Simple (теперішньому простому часі) :

Which dress do you like?

What do you write?

What street do you live in?

How many does your dress cost?

Why does she think so?

Where are they now?

What is her name?

Спеціальне питання до підмета і його означення трохи простіше граматично, оскільки в цьому виді питання порядок речення не змінюється (див. Розповідне речення – на початку статті). Єдине, що потрібно, це замість підмета поставити питальне слово.

Схема спеціального питання до підмета:

Питальне слово + Присудок + Доповнення

Приклади спеціальних питань у часі Present Simple (теперішньому простому часі) :

Who give you these flowers?

What river flows through Kyiv?

Which bus goes to the Opera House?

Примітка.  У спеціальному питанні до підмета до дієслова додається закінчення -es!

Спеціальні запитання вимагають пояснювальної відповіді у вигляді повного або неповного речення:

What do you read? – I read an interesting book.

Where does she stay? – At motel “Jo”.

Розділові питання– такі питання задаються, якщо метою є висловлення сумніву, тобто в перекладі ми отримуємо «чи не так?».

Є дві моделі розділового питання, які залежать від типу речення. Отже:

1) Якщо речення розповідне (стверджувальне), то схема розділового питання наступна:

Розповідне речення, + допоміжне дієслово/ to be + not + займенник (який виражає підмет)

Приклади:

Margaret likes ice-cream, does not (doesn’t) she?

They are young, are not (aren’t) they?

I have a box, do not (don’t) I?

2) Якщо речення заперечне, то маємо таку схему розділового питання:

Заперечне речення, + допоміжне дієслово/ to be + займенник (який виражає підмет)

Приклад:

I don’t want go home now, do I?

She is not a student, is she?

Тобто, частка not може бути лише або до, або після коми.

Відповідь на розділове питання така ж як і у загального. Наприклад:

You like tea, don’t you? – Yes, You do.

She is strange, isn’t she? – Yes, she is.

І так – ми розглянули принципи утворення часу Present Simple (теперішній простий час). Зараз нам залишилось лише зрозуміти, коли саме потрібно його використовувати.

Отже…   

Випадки, в яких необхідно вживати Present Simple, наступні: 

1) коли ми говоримо про загальні істини (general truths) – те, що всім відомо: опис законів, явища природи, наукові результати та будь-які інші загальноприйняті факти, наприклад:

Madrid is the capital of Spain.

Most cars and factories cause air pollution.

2) коли мова йде про особисті звички (personal habits), наприклад:

I like ice-cream.

I rarely eat sushi.

3) коли виражаємо емоції, стани чи почуття (states or feelings), наприклад:

Mike hates milk.

I believe in friendship.

Виняток (exception):

I am sad – I am feeling sad – тобто коли ми вживаємо саме слово «feeling» 

4) у випадках, коли описуємо побутові або постійні ситуації (permanent situations), наприклад:

I am a teacher.

His parents live in Scotland.

5) також теперішній простий (неозначений) час можна вживати в контексті майбутнього часу (in the future meaning) після слів if, when, before, until, unless, наприклад:

I want to do this before I go.

They will buy a house if they find a cheaper one.

Call me when you get back home.

6) коли ми говоримо про регулярні заходи, а також про розклад (regular actions/timetable), наприклад:

We have a meeting every morning.

My plane leaves at nine o’clock.

Виняток (exception): якщо ми, наприклад, дивимось на розклад, то кажемо:

The train leaves at 6.

Проте, якщо ми хочемо когось поквапити, при тому виражаємо негативні емоції, то правильніше буде сказати:

The train is leaving at 6 – (у значенні – Come on, the train is leaving at 6!)

Саме тому увагу слід приділяти контексту речення. Для більшої зручності наведемо дієслова, які вживаються лише в часі Present Simple:

Слова-маркери – це такі слова та вирази, за допомогою яких можна одразу ідентифікувати Present Simple (теперішній простий час) :